Удосконалення педагогічної майстерності – це передусім: самоосвіта, особисті наші зусилля, спрямовані на підвищення власної культ

ури праці і в першу чергу культури мислення. Без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю неможлива ніяка методична робота.

                                                                                                                                                                                                                   В.О. Сухомлинський
                                    

         Методична робота дошкільного закладу, спрямована на вивчення і впровадження в практику роботи педагогічних працівників теорії та методики розвитку, навчання і виховання дошкільників, а також оволодіння сучасною методологією, збагаченні досвіду педагогів новими прогресивними методами, впровадження новітніх розробок, позитивного досвіду, сучасних педагогічних технологій. Впровадження в життя особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти вимагає від педагога професійної зрілості, майстерності, високої культури праці, психологічної грамотності, тому педагоги  закладу приділяють велику увагу самоосвіті та професійному росту.

        Завданням методичної служби є: 

* Вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя,

* Стимулювання творчого потенціалу,

* Підвищення педагогічної культури вихователів;

* Вдосконалення педагогічної майстерності;

* Розвиток спеціальних умінь та навичок;

* Формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.

       Базується на принципах методичної роботи:

Педагогічна співпраця з вихователем

• Робота в режимі довіри, доброзичливості

• Творча атмосфера , стимулювання творчої активності

• Принцип допоміжне – регульованого контролю

• Надання вихователеві права вибору

• Системність методичних заходів

• Принцип “Я – повідомлень” у спілкуванні

• Щоденна допомога

• Випереджальний характер методичної роботи.

 Виходячи з цілей методичної роботи і вимог до особистості та діяльності педагога намагаємось здійснювати роботу за такими напрямками методичної роботи:

- курси підвищення кваліфікації;

- науково-практичні семінари;

- розв'язання актуальних освітніх проблем в творчих групах;

- узагальнення досвіду робіт педагогів.

Методична робота з кадрами:

* Підвищення рівня фахової майстерності педагогів

* Курсова перепідготовка

* Атестація педагогів

* Педради

* Семінари

* Консультації 

      Успіх роботи закладу дошкільної освіти багато в чому залежить від рівня професійно-педагогічної компетентності вихователів. Тому головне в науково-методичній роботі закладу дошкільної освіти − надання систематичної, своєчасної і достатньо практичної допомоги вихователям.  Завдання вихователя-методиста – знайти доступні і водночас ефективні методи підвищення педагогічної майстерності, які спонукатимуть вихователів  підвищувати свій фаховий рівень без спонукання «зверху», сприятимуть збагаченню їх педагогічного досвіду, формуватимуть у них навички самостійного аналізу власної професійної компетентності. Вимоги до особистісних і фахових якостей вихователя постійно зростають, що потребує удосконалення та урізноманітнення форм методичної роботи.

       У закладі дошкільної освіти для підвищення професійного рівня педагогічних працівників  використовуються  три  групи  форм  організації методичної  роботи: колективні, групові. індивідуальні. 

       Індивідуальні форми методичної роботи спрямовані на методичне самовдосконалення  та формування індивідуальної, авторської, високоефективної системи педагогічної діяльності кожного вихователя дитячого садка. Такі форми організації методичної роботи дають змогу педагогові самостійно працювати над підвищенням свого фахового рівня та  розробити власну програму самовдосконалення, яка враховуватиме його професійні потреби та інтереси. Для ефективної організації методичної роботи в закладі дошкільної освіти враховуємо рівень професійної підготовки педагогів.

        Важливою умовою успішної діяльності як вихователів, так і закладу загалом, є  чітке, конкретне планування методичної роботи. Перед тим як розпочинати методичну роботу з педагогом, проведимо діагностування: опитування, анкетування чи індивідуальну бесіду. Це допомагає визначити, яка проблема йому цікава або в чому він зазнає труднощів. Лише після цього складаємо план індивідуального професійного самовдосконалення. Під час індивідуальної методичної роботи допомагаю педагогам: підготуватися до участі в роботі методичних об’єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, у вирішенні проблеми, пов’язаної з удосконаленням освітньої діяльності. проводити експериментальні дослідження, знаходити літературу з провідної теми самоосвіти.  Індивідуальна методична робота є ефективною лише в тому разі, якщо педагог добровільно прагне самовдосконалення. Найпоширеніші індивідуальні форми методичної роботи: самоосвіта. консультування, вивчення перспективного педагогічного досвіду, атестація, курси підвищення кваліфікації. Самоосвіта  -  це найефективніша індивідуальна форма здобуття педагогами нових знань, умінь і навичок шляхом самостійних занять на робочому місці чи поза ним. Вихователь-методист дитячого садка слідкує за тим, щоб самоосвіта педагогів була цілеспрямованою та результативною. Тому ознайомлюємо вихователів із сучасними аспектами професійного розвитку, роз’яснюємо їм законодавчі тонкощі, підказуємо  правильні методи, прийоми та шляхи саморозвитку. У процесі самоосвіти педагоги:

- опрацьовують в бібліотеках літературу, пов’язану з їх практичною діяльністю

- беруть участь у конференціях, тренінгах, науково­практичних семінарах

- консультуються у досвідчених спеціалістів

- вивчають перспективний педагогічний досвід

- ведуть власну картотеку з обраної ними проблеми

   Ефективність самоосвіти залежить від того, наскільки педагог буде систематичним і послідовним у своїх стараннях, чи ускладнюватиме поступово зміст і форми роботи над собою.

   Не менш важливі принципи організації самоосвіти – взаємозв’язок наукових і методичних знань у самоосвітній підготовці вихователів та відповідність змісту самоосвіти рівню підготовки педагога, його інтересам і вподобанням. Тож послідовно спрямовуємо самоосвіту педагогів у цьому напрямі. Для забезпечення системності роботи педагогів над обраними темами на початку навчального року складаємо індивідуальні плани самоосвіти за такою формою:

   1.Тема, яка буде опрацьована.

   2. Література з теми.

   3.Термін.

   4. Форма звіту.

    Стають в нагоді:

   - інтелектуальні карти в освітньому процесі, самоосвіті та управлінні

   - форми методичної роботи в ДНЗ

  - консультування

         Серед багатьох форм індивідуальної методичної роботи, які застосовуються у закладах дошкільної освіти, провідне місце посідає консультування педагогів. Практика показує, що корисна порада чи вчасно проведена консультація здатна скорегувати роботу педагога, направити її в раціональне русло. Тож надаємо консультації вихователям з основних напрямів роботи педагогічного колективу, з актуальних проблем педагогіки, а також за їхніми індивідуальними запитами. Основні консультації плануємо в річному плані закладу освіти, індивідуальні проводимо за необхідністю. Потреба в їх наданні виникає спонтанно, тож відповідальність за якість їх проведення покладена на вихователя-­методиста і залежить від його педагогічної інтуїції та професійної компетентності.

         Вивчення перспективного педагогічного досвіду дає змогу відшукати нові підходи до роботи з дітьми, виокремити їх із масової практики. Крім того, ця робота пробуджує ініціативу, творчість, сприяє удосконаленню професійної майстерності педагогів. З огляду на це щорічно в межах методичної роботи організовуємо відкриті покази, на яких педагоги презентуватимуть свій кращий досвід роботи в одному з напрямів дошкільної педагогіки. Якщо в процесі планового вивчення роботи конкретного педагога відмічаємо високі результати в реалізації програми, значні досягнення в навчанні та вихованні дошкільників, то розробляємо систему відвідувань для вивчення досвіду його роботи. Це дає змогу впевнитися, що здобуті успіхи є результатом систематичного використання вихователем цікавих ефективних прийомів, тобто позитивні результати у діяльності педагога є не випадковими, а стабільними. Етапи вивчення перспективного педагогічного досвіду: етап дослідження (анкетування, спостереження, бесіда) етап аналізу (відбір кращого досвіду із представленого за відповідними критеріями) етап візуального сприймання (ознайомлення з матеріалами досвіду). Вивчення кращого досвіду педагогів дає змогу розв’язати низку завдань, таких як:

- цілеспрямоване накопичення педагогічних матеріалів

- аналізування результатів діяльності у відповідному напрямі освітньої роботи

- опис взаємозв’язаної роботи всіх спеціалістів дитсадка

- підготовка закладу до державної атестації

- менеджмент і маркетинг навчального процесу.

        Організовуючи систему методичної роботи з упровадження перспективного педагогічного досвіду, насамперед проаналізовуємо наявність умов для реалізації роботи та продумуємо їх поліпшення. Зокрема, стараємось збагатити предметно­розвивальне середовище дошкільного закладу, удосконалюємо науково­методичне забезпечення освітнього процесу. Із вихователями, які впроваджуватимуть педагогічний досвід, складаємо план роботи, що передбачає вивчення перспективного досвіду, теорії питання і складання перспективного плану впровадження досвіду, тобто визначення форм і видів роботи, якими буде користуватися педагог.

        Раз на 4-5 років вихователі дитсадків проходять курси підвищення кваліфікації – спеціально організовані заходи, які передбачають ґрунтовне розширення та поглиблення знань, умінь та професійних навичок педагогічних працівників. Їх проходження  забезпечує поглиблене вивчення питань організації освітнього процесу, освоєння інноваційних технологій та сучасних форм і методів діяльності педагогів-дошкільників. Курси підвищення кваліфікації мають на меті: поглибити та розширити знання педагогів із психології, теорії та методики дошкільної освіти ознайомити їх з досягненнями педагогічної науки, проінформувати про нові нормативні, програмні та методично­інструктивні документи, створити умови для досягнення педагогами високого рівня професіоналізму, набуття ними навичок творчої діяльності. Під час цих курсів переважають інтерактивні форми організації навчання: лекції, семінари, практичні заняття, конференції з обміну досвідом, круглі столи, тренінги, контрольно-діагностичні заходи, консультації, захисти проектів, ділові ігри тощо. Готуючись до написання й захисту випускної роботи курсів педагоги самостійно знайомляться з літературою відповідної тематики, набувають певні знання та навички, аналізують та роблять висновки, готують наочний матеріал для презентації тощо. Проходження курсів є необхідною умовою для атестації педагогічних працівників.

        Педагоги закладів дошкільної освіти періодично проходять атестацію – комплексну перевірку, яку здійснює спеціальна атестаційна комісія задля визначення рівня кваліфікації педпрацівників. Ця комісія приймає рішення про відповідність педагога зайнятій посаді, встановлює, підтверджує (або не підтверджує) одну із кваліфікаційних категорій, визначає тарифний розряд оплати праці, присвоює педагогічне звання тощо. Атестація стимулює:

 - цілеспрямоване безперервне підвищення рівня фахової компетентності педагогів

 - ріст їх професійної майстерності

 - розвиток творчої ініціативи вихователів

 - підвищення їх престижу й авторитету

 - забезпечення ефективності навчально-виховного процесу

         Підготовка педагогів до проходження атестації – одне із завдань методичної служби. Тож на початку навчального року під час планування методичної роботи закладу складаємо з ними індивідуальні плани проходження атестації.  До кожного засідання педагогічної ради готуємо одну з аналітичних довідок: звіти про хід атестації, рейтинг педагогів закладу дошкільної освіти, показники професійної діяльності та фахової компетентності педагогів, аналіз участі педагогів у методичних заходах тощо. Ці заходи допомагають нам підготувати вихователів  до проходження атестації.   Кожен вересень для керівника — новий старт.

       Існують різноманітні колективні та групові форми методичної роботи з педагогами в закладі дошкільної освіти. Умовно їх можна поділити на:

 - традиційні (засідання методичного об'єднання, педагогічні ради, семінари тощо)

 - нетрадиційні форми методичної роботи

 -  інтерактивні (ділові ігри, тренінги, майстер-класи, кейс-технології і т. д.).

       При цьому дедалі більшої популярності набувають саме інтерактивні форми методичної роботи з кадрами, які розвивають у педагогів креативне мислення, здатні подолати їх пасивність та допомагають виробити вміння знаходити нестандартні рішення у проблемних ситуаціях. Такі нетрадиційні підходи до навчання дуже ефективні й водночас цікаві для вихователів, а використання ігрових методів сприяє підвищенню їх інноваційного потенціалу та допомагає уникнути суб'єктивних бар'єрів у спілкуванні (невпевненість, побоювання помилитися, прийняти неправильне рішення тощо). 

       Засідання методичного об’єднання – колективна форма методичної роботи в закладі дошкільної освіти,  яка забезпечує професійне, культурне та творче зростання педагогів. Під час цих засідань вихователі знайомляться з досягненнями педагогічної науки, обмінюються перспективним педагогічним досвідом, підвищуючи свій фаховий рівень та загальну обізнаність з багатьох питань.  За два тижні до засідання розсилаємо його членам інформацію про дату і місце проведення, тему, порядок денний, а також план підготовки до засідання. Готуючись до засідання методичного об’єднання проконсультовую педагогів, допомагаю підібрати потрібну літературу та ознайомлюю  з матеріалами  із запропонованої теми.

        Педагогічна рада – це традиційна форма методичної роботи, яка забезпечує колективне вирішення навчально-виховних завдань, сприяє розвитку професійної майстерності педагогів, стимулює розвиток творчого потенціалу педколективу. Головуючим на засіданні може бути директор закладу дошкільної освіти або інший педагог, зокрема вихователь-методист. Для того, щоб педрада справді була органом управління, а її рішення сприяли поліпшенню роботи з вихованцями дитячого садка, до її засідання необхідно старанно готуватися. Зокрема під час підготовки до педради важливо правильно визначити форму проведення засідання. Останнім часом в закладах дошкільної освіти дедалі популярнішими стають нетрадиційні (інтерактивні) форми проведення педради, які допомагають уникнути такого недоліку традиційних форм як низька активність педагогів  та водночас здатні вирішувати серйозні питання у цікавій формі:

 - традиційні

 - інтерактивні

 - доповіді

 - ділова гра

 - співдоповіді

 - дискусія

 - обговорення питань

 - круглий стіл

 - конкурс

 - аукціон

 - фестиваль

 - КВК

            Щоб не ризикувати перетворити серйозний захід на гру для дорослих, вибір форми проведення заходу обираємо виважено, коректно застосовуючи її під час засідання.

           До нетрадиційних форм методичної роботи з педагогічними кадрами дошкільного закладу відносять ділову гру, яка дозволяє відтворити реальну педагогічну діяльність чи умовні педагогічні ситуації, програвання яких дозволяє вихователям шляхом активної взаємодії знайти способи вирішення конфліктів, набути конкретні професійні вміння. Перш ніж проводити ділову гру ретельно підготуємося, оскільки якісний результат цієї форми роботи можливий лише за умови активної взаємодії між її учасниками. Під час підготовки до ділової гри:

 -  визначаємо мету і завдання гри

 - розробляємо сценарій

 -  уточнюємо ролі та функції учасників

 -  сформульовуємо чіткі правила гри

 - створюємо графічну модель взаємодії педагогів

 - розробляємо систему оцінювання

 - добераємо методичне і технічне забезпечення

      Процес проведення ділової гри відбувається в кілька етапів. Спершу ознайомимо учасників з метою, завданнями та умовами гри, а також пояснюємо правила проведення гри. Після цього формуємо групи учасників, розподіливши між ними ролі. Після роботи в групах відбувається наступний етап ділової гри – колективний аналіз ігрових ситуацій та формулювання можливих варіантів розв’язання проблеми. На підсумковому етапі разом з учасниками проаналізовуємо саму  гру та оцінюємо її результати. Таким чином у процесі ретельно організованої ділової гри відбувається зіткнення різних думок та позицій педагогів, взаємна критика гіпотез і пропозицій, їх обґрунтування і зміцнення, що сприяє появі нових знань та можливостей максимально розкрити творчий потенціал вихователів.  

      Останнім часом набуває все більшої популярності набувають тренінги – інтерактивні форми групової роботи, які забезпечують активну участь і творчу взаємодію учасників та спрямовані на здобуття педагогами нових знань, розвиток соціально-комунікативних умінь, відпрацювання особистісних навичок тощо. Вихователь-методист  на тренінгу в закладі дошкільної освіти часто виступає у ролі фасилітатора, скеровуючи діяльність та взаємодію учасників на вивчення теми та досягнення мети тренінгу. Тож під час підготовки до тренінгу визначаємо його мету та завдання, обераємо ефективну форму проведення та складаємо план тренінгового заняття. Це допомагає дотримуватися основних моментів, які мають бути опрацьовані в процесі інтерактивної групової роботи з педагогами та досягти очікуваного результату.

      Майстер-клас — найефективніший сучасний спосіб обміну й поширення передового педагогічного досвіду шляхом прямої коментованої демонстрації прийомів і методів роботи педагога, який отримав визнання у професійному середовищі. Така форма методичної роботи в закладі дошкільної освіти об’єднує педагогів, які бажають отримати повну інформацію про досвід педагога-майстра, засвоїти й використовувати розроблені й апробовані ним на практиці програми, методики, технології. Проводить майстер-клас педагог-майстер — висококваліфікований педагогічний працівник, який володіє інноваційним досвідом роботи, має індивідуальний стиль педагогічної роботи, досяг високих результатів у своїй професійної діяльності. У свій час методична служба закладу здійснює його науково-методичний супровід. Тож в період підготовки до проведення майстер-класу надаємо його керівнику практичну допомогу в плануванні та організації роботи, запрошуємо педагогів закладу до навчання в майстер-класі, а згодом проаналізовуємо ефективність діяльності заходу. Основна мета майстер-класу – підвищення професійної майстерності педагогів.  Участь педагогічних працівників у проведенні майстер-класів ураховується під час атестації.

 Серед інтерактивних технологій навчання в закладах дошкільної освіти все популярнішими стають кейс-технології – інтерактивні технології навчання педагогів  на основі  аналізування реальних або вигаданих проблемних ситуацій. Цінність цього методу навчання полягає в тому, що він не тільки відображає практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який потрібно засвоїти в процесі вирішення цієї проблеми.  Ця сучасна інтерактивна форма методичної роботи  безумовно ефективна, оскільки суміщає навчальну, аналітичну та виховну діяльність вихователів. З методичного погляду кейс — це спеціально підготовлений навчальний матеріал, у якому описана проблемна ситуація, що запозичена з реальної практики вихователів дитячого садка. Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко сформульовану мету, структуру та конкретні завдання, що стоять перед педагогами на кожному етапі роботи над обраною проблемою. Оптимальний обсяг кейса — два- три аркуші. Кейс складається з трьох основних частин:

 - сюжетної

 -  інформаційної

 -  методичної

     Опис ситуації:

  -  інформація, що дає змогу зрозуміти, в яких умовах запропонована ситуація, що розвивалася;

 - джерело цієї інформації

 - інформація про розвиток подій

      Сюжетна та інформаційна частини можуть тісно переплітатися або бути відносно незалежними одна від одної (якщо інформація розміщена в додатку). Роботу з кейсами проводимо у сім етапів:

1. Ознайомлення із ситуацією (читання кейса)

2. Виділення основної проблеми (педагоги мають впевнитися, що зрозуміли завдання)

3. Проведення мозкового штурму (для активізації педагогів)

4. Аналізування кейса (читання з фіксуванням усіх чинників або проблем, які стосуються поставлених запитань)

5. Складання списку ідей і концепцій (визначення послідовності дій, труднощів й способів їх запобіганню)

6. Розв’язання кейса

7. Обговорення кейса (педагоги презентують результат роботи над кейсом) .

            Складність завдань науково-методичної роботи в сучасному закладі дошкільної освіти, постійно оновлювальний характер її змісту, а також конкретні особливості того чи іншого навчального закладу передбачають постійне збагачення й підвищення ефективності

традиційних форм методичної роботи, а також пошук  та упровадження нових форм і методів педагогічної діяльності.

            Але які б форми методичної роботи не використовувалися в закладі, головними дієвими особами в колективі є діти, наші вихованці. Адже саме для них, наших улюблених малюків, педагогічний колектив підвищує власний професіоналізм, створює відповідні умови для їх всебічного розвитку.

Педагогічний колектив ДНЗ  має великий, при цьому, тернистий педагогічний шлях. Ті форми методичної роботи, що проводяться в закладі – не тільки демонстрація майстерності педагогічних вмінь, це – присвята кожній дитині, це непоборне прагнення покращити буття кожного малюка, дати надію на майбутнє і головне захистити світ дитини. Створити в ньому гармонію взаємин. Адже реалізація на практиці гуманістичних принципів дошкільної освіти неможлива без педагогічної зрілості вихователя. Отже, головним у методичній роботі закладу є постійна робота   над професійною та особистісною зрілістю педагогів закладу.  

Бо як говорять класики:

 «Талант створювати не можна, але можна створювати культуру тобто ґрунт, на якому ростуть і процвітають таланти»

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Конституція України
 

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті
 

Закон України "Про дошкільну освіту"
 

Закон України "Про освіту"
 

Лист МОН "Щодо організації діяльності інклюзивних груп в закладах дошкільної освіти"
 

Лист МОН від 10.06.2019 № 1/9-365 “Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році”
 

Лист Міністерства освіти і науки України м. Київ від 02 липня 2019 р.№1/9-419"Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році"
 

Наказ МОН від 20.04.2015 № 446 "Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності"
 

Наказ МОН та МОЗ України від 06.02.2015 № 104/52 "Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах"
 

ПОСТАНОВА від 27 серпня 2010 р. № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності"
 

НАКАЗ Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 N 736/902/758 "Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами"
 

Наказ Міністерства освіти і науки України. Київ від 19 грудня 2017 р. №1633 "Про затвердження примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти"